На конференції доменної індустрії UADOM, що відбулася в Києві на початку грудня, йшлося про нововведення, які впливають на адресний простір в інтернеті. В домені .UA в 2019 році такими новаціями стали UDRP і DNSSEC. У сусідніх країнах – законодавчі ініціативи, що впливають на стабільність роботи інтернету. В Європі – дефіцит IPv4-адрес і пов’язані з цим зміни в роботі RIPE NCC, реєстру IP-адрес. У світі – зростання популярності “інтернету речей”, яке може вплинути на стабільність всесвітньої мережі та підготовка реформи системи кореневих серверів.
Для того, щоб обговорити ці зміни, на конференцію UADOM зібралися понад двісті представників інтернет-співтовариства з шести країн: IT-фахівців, інженерів, юристів, громадських активістів, журналістів та державних службовців.
На початку заходу представник доменного реєстру компанії “Хостмайстер” Максим Благонравін привітав присутніх з 27-річчям українського домену верхнього рівня .UA. Він акцентував увагу на діяльності реєстру, пов’язаній з розвитком екосистеми, яка склалася навколо домену .UA. Благонравін також розповів про міжнародні проекти компанії “Хостмайстер”. За його словами, одним із прикладів є дзеркала кореневого сервера L-root, які у співпраці з ICANN встановлені в Києві, Харкові та Одесі.
Менеджер ICANN по роботі із зацікавленими сторонами Східної Європи та Центральної Азії Наталя Мочу в своїй презентації наголосила на важливості українських дзеркал L-root для стабільності інтернету в нашому регіоні і повідомила, що корпорація вже почала реформу системи кореневих серверів, закликавши представників України підключатися до цієї роботи.
Наталя також повідомила, що корпорація прийняла п’ятирічний стратегічний план, який передбачає забезпечення безпеки DNS, поліпшення системи управління ICANN та забезпечення її фінансової стабільності. Окрім того, пріоритетними для корпорації є моніторинг законодавчих ініціатив, які впливають на інтернет, та вирішення проблеми з нелатинськими символами в доменних іменах (Universal Acceptance – “універсальне прийняття”).
Про проблему Universal Acceptance розповів представник Universal Acceptance Steering Group (UASG) Душан Стоічевіч. За його словами, проблема пов’язана з тим, що деяке програмне забезпечення або сервери некоректно розуміють символи нелатинських алфавітів. Завдяки роботі UASG ситуація з кожним роком покращується, однак до повного вирішення даної проблеми ще далеко.
Керівник громадської організації “Європейська медіаплатформа” Оксана Приходько свою презентацію присвятила світовому Форуму з управління інтернетом, який нещодавно пройшов у Берліні, – майданчику, на якому бізнес, громадські організації та держава намагаються узгодити інтереси і в діалозі знайти вирішення актуальних проблем, що стоять перед всесвітньою мережею.
Про проблеми взаєморозуміння між українським технічним співтовариством і громадськими активістами розповів керівник програм нових медіа громадської організації “Інтерньюз” Віталій Мороз. За його словами, сторони іноді по-різному трактують терміни, що часом стає на заваді співпраці між ними у відстоюванні спільних інтересів.
Стабільність і безпека
Відкриваючи сесію, присвячену безпеці, адміністратор домену .UA Дмитро Кохманюк розповів про поетапне впровадження технології захисту доменних імен DNSSEC в домені .UA. За його словами, одним з факторів, що сприяли впровадженню, стало рішення уряду України про використання цієї технології для захисту доменних імен органів влади.
В домені gov.ua захист DNSSEC запрацював в березні 2019 року. Через кілька місяців, у жовтні з’явилася можливість захисту в наймасовішому публічному домені com.ua і ще дев’яти доменах. Зараз кількість захищених доменних імен невелика, проте в “Хостмайстер” очікують, що вона буде швидко збільшуватися в 2020 році.
Про дефіцит IPv4-адрес розповів директор із зовнішніх зв’язків RIPE NCC Олексій Семеняка. Він нагадав про те, що недавно реєстр RIPE NCC видав останні блоки по 1024 IPv4-адресам. За його словами, тепер реєстр зможе видавати тільки блоки по 256 адрес четвертого протоколу, що недостатньо для повноцінної роботи інтернет-провайдерів. Виходом може бути або купівля адрес на вторинному ринку, де вартість постійно зростає, або впровадження IPv6. За словами Олексія, зараз всього кілька українських провайдерів повноцінно використовують IPv6 і можуть видавати такі адреси своїм клієнтам.
Член Консультативної комітету ICANN з безпеки і стабільності (SSAC) Андрій Колесников розповів про те, як побудована робота комітету і корпорації ICANN в цілому по забезпеченню безпеки системи доменних імен. Він також звернув увагу на ризики і загрози, пов’язані з “Інтернетом речей”, який стає все популярнішим.
Про небезпеку, яку несе надмірне державне регулювання, розповів представник російського “Товариства захисту інтернету” Олександр Ісавнін. На його думку, російська влада, створюючи “суверенний інтернет”, впритул наблизилася до створення “суверенної доменної системи”, відокремленої від решти світу.
Представник точки обміну трафіком DTEL-IX Володимир Підгорний присвятив свій виступ питанню стабільності всесвітньої мережі і захисту від помилок маршрутизації. Він розповів кілька прикладів, коли такі помилки призвели до відмови у доступі до інтернету на кілька годин цілих країн і про те, як цих помилок можна було б уникнути.
Реєстратори vs реєстри
Третю секцію, присвячену бізнесу реєстраторів, відкрила старша менеджерка відділу перевірки виконання договірних зобов’язань ICANN Зухра Саліжанова. Вона розповіла про принципи роботи корпорації з реєстраторами та відзначила високу конкуренцію на українському ринку, де працюють понад сто реєстраторів, у тому числі три акредитованих ICANN.
За її словами, найближчим часом планується провести семінари для реєстраторів, в яких зможуть взяти участь і компанії, що не мають ICANN-акредитації.
Про свій досвід ведення бізнесу розповів представник болгарського реєстратора eDOMS Ілія Базлянков. Він відзначив складність при реєстрації імен в доменах верхнього рівня різних країн: реєстри мають різні правила і умови реєстрації. У свою чергу президент українського холдингу “Інтернет-інвест” Олександр Ольшанський у своєму виступі розкритикував ICANN за недостатню на його думку гнучкість в роботі з реєстраторами. Він пояснив, що корпорація застосовує однакові умови до реєстраторів, які перебувають в різних країнах, де законодавчі норми можуть не відповідати правилам, які пропонує ICANN.
Виступ Олександра викликав жваву дискусію, в якій свою думку висловили як спікери, так і учасники конференції.
UDRP в дії
Юридична панель конференції була повністю присвячена UDRP. На початку секції було представлено кейс Hromadske.tv. Цей юридичний спір викликав великий резонанс в українському суспільстві кілька років тому. Богдан Боровик з юридичної компанії “Боровик і партнери”, яка представляє інтереси позивача, розповів про те, як було прийнято рішення використати процедуру UDRP. У свою чергу Денис Береговий з Axon Partners представив точку зору відповідача.
В домені .UA можливість використовувати позасудову процедуру розв’язання доменних спорів з’явилася в березні 2019 року і тільки для доменних імен другого рівня. Однак, за цією процедурою вже відбувся перший процес, який завершився перемогою позивача. Про те, як проходив розгляд, розповів арбітр WIPO Тарас Кислий з юридичної компанії Arzinger.
Вже найближчим часом, 19 грудня процедура на основі UDRP почне діяти і в публічному домені com.ua і можна очікувати, що в новому 2020 році кількість застосувань процедури буде досить значною. Галина Дмитриченко-Кулеба з компанії Smartsolutions Law Group розповіла, як діяти реєстраторам доменних імен у тому випадку, якщо у них на обслуговуванні виявиться доменне ім’я, що стало причиною суперечки.
Презентації учасників конференції, відеозаписи і фотографії доступні на сайті uadom.cctld.ua
