Жюстін Хаупт (Justine Haupt) розробляє астрономічне обладнання в Брукхейвенськiй національнiй лабораторії в Нью-Йорку. І вона ненавидить сучасні смартфони: постійний зв’язок з інтернетом, меню, додатки і сенсорні екрани – це, на її думку, «переускладненнiсть і дурість».
“Я вважаю, що люди заходять занадто далеко у спробах підлаштуватися під правила поводження зі смартфонами”, – каже Жюстін Хаупт.
Довгий час вона користувалася старим телефоном-розкладачкою, але навіть він здавався їй невиправдано технологічним – люди очікували, що вона буде відповідати на їх СМС. І тоді Жюстін пішла на крайні заходи.
“Суть була не в тому, щоб телефон виглядав допотопним. Я хотіла довести, що телефон може бути корисним, але при цьому бути максимально далеко від ідеї сенсорного управління”.
На розробку телефону пішло три роки. Фінальна версія відповідає всім основним вимогам його творця:
– зовнішня знімна антена, щоб в разі необхідності підключити щось потужніший;
– ніяких меню і додатків;
– номера чоловіка і частих контактів винесені окремими кнопками швидкого набору, для інших – колесо;
– індикатор якості зв’язку з 10 градаціями і моментальним відгуком на зміни мережі;
– повний контроль над софтом і обладнанням;
– телефон вмикається і вимикається важелем, не треба утримувати «дурну кнопку».
Електронні компоненти зібрані на базі контролера Arduino Micro, корпус виготовлений на 3D-принтері. Всі схеми та інструкції доступні в особистому блозі Жюстін Хаупт.
