Два українських стільникових оператора запустили свої IoT-мережі і почали надавати комерційні послуги.
На початок 2020 року в Україні покриття “інтернету речей” (Internet of Things, IoT) охопило десятки міст. Vodafone в січні оголосив про запуск власної платформи, lifecell зробив це ще в минулому році. “Київстар” приступив поки тільки до випробувань. Але все свідчить про те, що цей рік буде початком появи і становлення нового сегмента ринку.
lifecell
Найменший з “великої мобільного трійки” оператор першим розгорнув мережу для “інтернету речей”, скооперувавшись з компанією IoT Ukraine. Разом вони запустили кілька комерційних проектів на базі технології LoRaWAN:
– Харківська обл. – агробізнес, контроль вологості і температури грунтів;
– Кропивницький – дистанційний збір показників газу;
– Чернівці – “розумне” управління відходами, контроль якості повітря в приміщенні, CO, CO2, задимлення;
– Львів – дистанційний збір показників електроенергії;
– Луцьк – дистанційний збір показників води;
– Київський регіон – дистанційний збір показників води, Smart Parking, моніторинг навколишнього природного середовища, “розумне” освітлення, логістика, агробізнес, контроль вологості і температури грунтів, контроль параметрів зберігання харчових продуктів.
Крім столиці, мережа працює ще в 20 обласних центрах та кількох дрібніших населених пунктах.
Vodafone Україна
Компанія недавно стартувала пілотним проектом. Почала з установки в будинках обладнання – радіомодулів, які передають показники – для передачі показань лічильників води. У січні 2020 го налічувалося по десять таких установок в кожному місті. Переговори про запуск компанія почала з підприємствами Львова, Луцька та Івано-Франківська.
Поки мета компанії – не широке охоплення всіх будинків міста. Наріжним каменем компанія поставила відпрацювання найбільш ефективних способів надання послуги. Наприклад, потрібно визначити частоту зняття даних, спосіб відображення та аналізу інформації і т.д.
Процес тестування триватиме три-чотири місяці. Оператор отримає зворотний зв’язок від водоканалів, адаптує послугу під практичні потреби користувачів. Потім вже запропонує автоматизацію обліку води в масштабах всього міста.
Автоматизація дозволить заощадити людські ресурси. Адже лічильники, встановлені в підвалах будинків, не потрібно буде регулярно перевіряти, вся інформація буде доступна в “робочому кабінеті”. Також “розумний” облік води дозволить виявити місця несанкціонованих витоків води. І отримувати точну інформацію про те, скільки кожен будинок витрачає водних ресурсів.
“Ми не очікуємо дуже швидкого повернення коштів. Це довгострокові інвестиції”, – відповіли в Vodafone на питання про терміни окупності нового проекту. І привели в приклад світовий досвід, коли три-п’ять років – це звичайний термін окупності для IoT-рішень.
“Київстар”
Лідер мобільного ринку поки придивляється до нової ніші. “Київстар” розгорнув тестові ділянки “інтернету речей” в Києві, Харкові, Одесі, Львові, Дніпрі та Сумах.
Разом з партнерами оператор почав тестування NB-IoT датчиків в “розумних” зонах паркінгів. “Обкатку” проходять лічильники і накладки на лічильники для моніторингу швидкості потоку води, витрат і контролю витоку води. Є також рішення “розумного” освітлення, як внутрішнього, так і зовнішнього. Серед проектів “Київстар” в області IoT – рішення по контролю за переміщенням персоналу, транспорту і обладнання компаній. Воно призначене для забезпечення ефективної роботи на підприємствах.
“Iнтернеті речей” в Українi поки на початку шляху
Експерт у сфері цифрової економіки Олена Мініч змалювала проблеми, з якими стикаються оператори при запуску IoT.
В першу чергу, в Україні дуже лімітований спектр в частотному діапазоні, де повинен працювати стандарт LoRaWAN. У Європі визначено 10 смуг в діапазоні 867-869 МГц. В нас є ледь три. Це навіть для одного оператора в цьому стандарті замало.
Для повноцінного покриття території України, так щоб IoT стала не мрією, а реальністю для наших агрохолдингів і фермерів, необхідно мінімум 4 тис. базових станцій (БС). Так відбувається, навела приклад Олена Мініч, у Франції, де тільки у двох національних мереж операторів Orange і Objenious (належить Bouygues Telecom) – по 4 тис БС в стандарті LoRaWAN у кожного.
Другий блок проблем для більш агресивного використання ІоТ в Україні – це формування потреби у користувачів, зазначила Олена Мініч. Перша хвиля споживачів – все, що пов’язано з ЖКГ. “А там або комунальні підприємства, або інші монополісти (як в оптовому ринку електричної енергії), яким ці всі технологічні новели не потрібні. Навіщо додатково модернізуватися і платити за обслуговування датчиків? А потім ще за аналітику Big Data? Вони і так монополісти і їм добре” , – заявила експерт в сфері цифрової економіки.
Третій аспект – всі ці зібрані дані тільки тоді будуть допомагати збільшувати ефективність, коли відбувається аналіз цих даних. А також – накопичена історія і алгоритм на основі штучного інтелекту для прийняття рішень.
“Це відкриває нові можливості і горизонти для IT-розробок, але ми тут знову відстаємо від розвинених країн”, – підсумувала Олена Мініч.
Управляти квартирою зі смартфона
У більшості прогнозів щодо розвитку IoT в 2020 році ключовим словом є інтеграція, переконана головний редактор сайту InternetandThings Алла Кошляк.
Особливо добре це помітно в сегменті Smart Home. Споживачі не хочуть залежати від одного виробника і його системи, а вибирати розумні прилади на свій розсуд і без проблем поєднувати їх один з одним.
Ключову увагу аналітики приділяють питанню кібербезпеки. Кількість підключених девайсів вже давно перевищила чисельність населення Землі. Тому просто необхідно забезпечити захист цих підключень від атак зловмисників, підкреслила Алла Кошляк.
За її словами, аспект безпеки надзвичайно актуальний для України, враховуючи ті кібератаки, яким раніше піддавалася наша країна.
Проникнення IoT в різні сфери життя в Україні поки не дуже висока. Але, зазначила Алла Кошляк, в окремих галузях є винятки.
Українські медичні стартапи типу Cardiomo вийшли на міжнародну арену. Датчики для моніторингу полів щедро використовуються в аграрній галузі. Різні сенсори дозволяють робити більш ефективної логістику. При будівництві нового житла забудовники часто впроваджують smart рішення ще на ранніх етапах.
Відеоспостереження, датчики руху, диму, протікання, розумні лічильники, розетки і лампи стають неодмінним атрибутом будинків преміум-сегмента. “Ризикну спрогнозувати, що скоро ця тенденція добереться і до масового житла. Адже розумні девайси в квартирі дозволяють економити гроші і час. А покоління, яке виросло зі смартфонами в руках, рано чи пізно просто не захоче купувати житло, яким не можна управляти з програми в телефоні. Тому галузі доведеться підлаштовуватися “, – зазначила Алла Кошляк.
Джерело: ubr.ua
