Більшість призначених для користувача угод в інтернеті недоступні для розуміння відвідувачам сайтів – до такого висновку прийшли два професори права з Нової Зеландії і Ізраїлю, які проаналізували юридичні тексти, розміщені на найпопулярніших інтернет-ресурсах США.
Автори дослідження вивчили 500 угод, які користувачі зобов’язані укладати для доступу до інтернет-ресурсів, в тому числі документи таких гігантів, як Google, Facebook, Amazon, Uber і Airbnb. Для оцінки текстів вчені використовували популярні тести Флеша-Кінкейда.
Згідно з висновками, індекс читання 99,6% угод виявився нижче допустимого для офіційних документів. Це означає, що зміст практично всіх онлайн-контрактів недоступний для розуміння пересічними споживачами.
Дослідники відзначили не тільки надто академічну мову угод, але і їх перевантаженість складними синтаксичними конструкціями. Так, в 70,4% текстів використовувалися речення довжиною понад 25 слів – офіційного стандарту для “простої” англійської. Рекордсменом стало речення в 161 слово.
На думку дослідників, назріла очевидна необхідність виробити єдині вимоги до користувальницьких угод. Вони також вважають, що вагомий внесок в цей процес можуть внести суди, наприклад, визнаючи контракт недійсним через його нечитабельність.
Джерело: yaizakon.com.ua
